Page 37 - tmp

36 Love story

«Кохати не за щось,

а просто так»

наталю та Миколу доля
зводила кілька разів.
Молоді люди щоразу
помічали одне одного, Порада Молодят
навіть спілкувалися, але на «не потрібно чекати, а варто
цьому все й закінчувалося. боротися, вірити і вміти при-
Через кілька років їхні слухатися. немає теорії кохан-
серця спалахнули, і ня чи ідеалу. треба кохати не
кохання поєднало молодят за щось, а просто так!»
в одне ціле.

Минув рік. Молоді люди випадково зу-
стрілися на весіллі. Микола навіть не впіз-
нав Наталю – підійшов знайомитися. Відтоді
– Я – корінна буковинка, – розповідає 22- в очах юнака і дівчини з’явився вогник щи-
річна Наталія. – Навчаюся в медичному уні- рих юнацьких почуттів. Але доля вже вдруге
верситеті і водночас працюю в аптеці. Мико- їх розлучила...
ла ж – із Тернопільщини, йому 25 років, він – Коли ми подорослішали, відновили втра-
у сім’ї наймолодший серед п’яти братів. Із 18 чений зв’язок і розпочали все з чистого арку-
років мій коханий живе та працює у Польщі. ша, – розповідає Наталія. – Бачилися дуже
Наталя пригадує, що їхнє знайомство від- рідко. Але коли коханий приїжджав, щастю
булося приблизно вісім-дев’ять років тому: не було меж. Завжди дарував букет білих ро-
– Я приїхала до бабусі на літні канікули. машок, які я обожнюю! Дійсно, коли ти ба-
Микола приїхав у відпустку. Був сонячний чишся з людиною щодня, для тебе це стає
недільний ранок серпня. Якраз було велике звичною справою, але коли це рідко відбу-
християнське свято – Спаса. Після богослу- вається, то дотик, обійми – хочеться, щоб ці
жіння я пішла в гості до своїх братів, де саме миті тривали вічність!
гостював їхній товариш – Микола. Мій по- Микола освідчився своїй коханій в особли-
гляд одразу зупинився на високому блондині вий день – день свого народження – 18 квітня. Із весіллям ми не хотіли затягувати – дата
з блакитними очима, який, познайомившись – Ми виїхали з друзями святкувати на була визначена за кілька днів після освідчен-
зі мною, навіть не глянув у мій бік! Він одра- природу, – пригадує Наталя. – Ніхто не здо- ня. Вирішили відгуляти весілля гучно – аж
зу мені запав в душу, але тоді я, не побачивши гадувався про освідчення. Але я ще зран- двічі, а саме: 15 та 22 липня 2017 року. Весіл-
взаємності, відступила… ку помітила дивну поведінку коханого, про- ля запланували на дві області: Чернівецьку
Микола пригадує день знайомства так: те не хотіла його нічого запитувати, адже та Тернопільську. Коханий допомагав мені в
– Відпочиваючи у друга, я помітив краси- свято. І наприкінці вечора, коли наші поси- усьому: під час вибору бутоньєрок, діадеми,
ву дівчину з кучерявим волоссям та велики- деньки перенеслися в кафе, він мене приго- навіть макіяжу! Абсолютно в усіх питаннях я
ми карими очима, гарною щирою посміш- ломшив. Став навколішки і, тримаючи мене радилася з ним.
кою. І одразу сподобалася мені та Наташка! за руку, сказав такі бажані слова! Пролунало Особливістю на весіллі були, звісно, ми.
Але, глянувши на неї, я подумав: «Куди мені таке довгоочікуване: «Ти станеш моєю дру- Адже ми не приховували своїх почуттів, були
до неї?» Тому й не заглядався… жиною?». Звичайно, я відповіла «так». щирими, і це відчули родичі та всі гості!