Українська вишита сорочка здавна служила і прикрасою, і оберегом. Таємничою мовою вишивки вона передавала безліч побажань для сімейного благополуччя та щастя людини, яка її одягала.

Тому сорочка – це не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.

Отож, не дивно, що в давнину українські дівчата ще змалку готували до весілля собі і майбутньому нареченому по вишитій сорочці. Ця традиція зберегляся й донині та набула особливої популярності серед сучасної молоді.

Як створювали весільну вишиванку наші предки і на що слід звертати увагу сучасним нареченим, розповіли знані майстрині художньої вишивки з міста Кіцмань Дарія СТАСЮК з донькою Діаною НОВАК – члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України, члени Національної спілки художників України.



Хто, коли і як має вишивати

– Весільну сорочку колись вишивала сама дівчина або її мама, – розповідає Дарія Сильвестрівна. – Швидше, мама хотіла вишити доньці весільну сорочку і готувала придане, яке складалося з кількох сорочок. Незалежно від того: бідна чи багата була сім’я, традиційний народний весільний костюм мав бути. Колись було дуже принципово вишити таку сорочку самостійно. Бо коли цю сорочку вишиває мама чи сама дівчина, вона вкладає в неї душу, вишиває її з добрими думками, намірами і побажаннями.

Якщо ви вирішили вишити весільну вишиванку власноруч, найкраще починати це робити у четвер, бо він вважається вінцем тижня, а ще є Чистий четвер перед Великоднем.

Перед тим, як починати вишивку, потрібно перехреститися і сказати молитву "Отче наш…" або іншу, яку знаєте.

Вишивали весільну сорочку новою голкою на домотканому полотні навпроти вікна. На сорочці намагалися не робити вузликів, щоб життя молодої сім’ї не було вузлуватим, щоб усе було гладко. Якщо ж нитка десь заплуталася, можна розплутати або відрізати.

Обираючи весільну вишиванку, молодятам варто пам’ятати, що оберегом сорочки служать орнаменти, розташовані в певних місцях сорочки, там, де відкрите тіло: навколо розрізу горловини (круглого чи квадратного), на подолі сорочки, на манжетах чи низу рукава і в чоловічих сорочках – на комірі.



Символ-оберіг – від усього лихого

– Окрім цих орнаментів, у потаємному місці сорочки вишивали переважно червоною ниткою іменний символ-оберіг (зірочку, хрестик, квіточку), який би оберігав власника сорочки від усього лихого, – пояснює Дарія Стасюк. – Якщо це весільні сорочки, вони повинні бути без декольте, не дуже відкриті. Це стосується суто традиційної української сорочки. Інша справа – стилізовані сукні у народному стилі, які дають нареченим великий простір для втілення їхніх фантазій.

Якщо молодята збираються купувати вишиванки для свого весілля, раджу вибрати ручну роботу, а не машинну вишивку. А якщо ви замовляєте у когось, потрібно знати, хто це вишиває, з якими намірами людина це робить. Адже традиційна весільна сорочка має нести в собі позитивну інформацію.

Орнаменти, символи, кольори

– Майже на всіх кіцманських сорочках поєднуються квіткові та геометричні орнаменти з циркою по краях рукавів і по подолу, яка була обов’язковим елементом кожної сорочки, – каже Діана Новак. – Для весільних сорочок використовується частіше сліпа або нерубана цирка – щоб життя було гладким, щасливим.

Візерунки для весільної вишиванки, як і для звичайної, можна обирати ті, які вам припали до душі. Так само, як і кольори. Тим більше, що буковинська вишиванка характеризується різнобарвністю кольорів: червоний, зелений, чорний, жовтий, бордовий, синій, фіолетовий кольори.

Дотримання чи недотримання символіки і кольорів у весільній вишиванці залежить від індивідуальних особливостей та вподобань людини. Проте є загальноукраїнські орнаменти і символи, які наші предки використовували у створенні весільних вишиванок і які мали особливе значення у подальшому щасливому житті молодого подружжя. Ці символи доречні як на чоловічих, так і на жіночих сорочках, вони поєднуються, адже ми створюємо сорочку для майбутньої сім’ї.



Рослинні орнаменти

Берегиня – це символ життя і родючості, символ Матері-Природи, матері усього сущого, яка дає життя і оберігає наше родинне вогнище. У вишивках образ жінки пов'язується зі знаком дерева; вона зливається з ним, а іноді повністю його замінює.

Древо життя - це дерево роду, символ стрижня, що з’єднує землю і небо, символ безперервного відродження природи і відновлення життя, емблема невичерпної життєвої сили, гармонії, безсмертя.

Калина – символ продовження роду.

Дуб – символ чоловічої сили, оберіг життєдайної сили свого роду.

Виноград – символ достатку, працьовитості, сімейного благополуччя.

Мак – символ збереження і продовження свого роду.

Лілея – це символ дівочої чарівності, чистоти та цноти. В орнаменті лілію неодмінно доповнює знак, що нагадує собою хрест. Він – магічний, тому й благословляє пару на утворення сім'ї. Адже хрест є прадавнім символом поєднаних сонячної батьківської та вологої материнської енергій.

Троянда (ружа) – є символом краси і величі, благополуччя і безсмертя.

Чорнобривці – характерний суто буковинський орнамент, який дуже часто використовувався в чоловічих і жіночих вишиванках як оберіг родинного вогнища, добробуту сім’ї.

Квіти чи зорі, які вишивають нескінченним візерунком-смужкою, символізують постійне оновлення, безкінечність.

Геометричні орнаменти:

Ромб – символ землі, родючостi. Саме цей символ є основою кіцманської сорочки, яка називається загальною, бо увесь рукав на ній розшитий ромбами, всередині яких вишиті ружі і характерна для Кіцманщини «польова бабка», що символізує засіяне поле, красу і щедрість нашого краю.

Меандр, безкінечник – хвиляста лінія без початку і кінця, символ нескінченного життя, продовження роду
Сварга, свастика, ламаний хрест, сонцеворот – оберіг дому та родинного щастя.



Побажання нареченим:

Нехай наречені не соромляться і повертаються до наших традицій, до першоджерел. Тому що наша співоча українська мова, мелодійна душевна українська пісня і барвиста вишиванка – це є ті три кити, на яких тримається духовність нашої нації. Якщо цього не буде, то ми і націю втратимо. То це треба берегти, і з гордістю одягати вишиванку, розмовляти українською мовою і співати наших пісень і пишатися тим, що ми українці.

Алла КОВБАСЮК

Фото: Василь САЛИГА

Надсилайте короткий опис і декілька фото з вашого весілля на wedding@molbuk.ua

Редакторський відділ із задоволенням допоможе опублікувати
Вашу історію на нашому сайті або в журналі!