Про мудрість, яка береже любов, повчання мати Терези та про те, наскільки легко співати про кохання, коли в країні війна, розповідає відомий співак, композитор, переможець проекту "Голос країни" Павло Табаков.

"Слухайтеся свого серця – і ви ніколи не помилитеся"

– Ви співак, пісні якого наповнені любов’ю. Напевно легко співати такі пісні, коли у житті є кохання. У чому, на вашу думку, секрет щасливих стосунків?

– Напевно, секрет у розумінні одне одного. Важливо також уміти йти на поступки. У подружжя повинні бути час та уміння зупинитися, щоб прислухатися до людини, яка поряд. Звісно, це залежить від того, наскільки мудрий чоловік та наскільки мудрою є жінка. Я щасливий, бо маю мудру дружину. Ми розуміємо одне одного, можна сказати, з півслова. З нею легко вирішити будь-які непорозуміння, якщо вони виникають.

– Як познайомилися із дружиною?

– Вона працювала сценаристом у програмі "Шанс", у якій я переміг майже десять років тому. Ще тоді, під час проекту, ми почали спілкуватися. Романтичні стосунки виникли не одразу, лише через кілька років. Але вже тоді вона підтримувала мене.



– У чому секрет успішного побачення?

– Якщо коротко... Усе має бути природно та щиро. Люди одразу все відчувають, адже під час побачення сконцентровані на тому, щоб відчути іншу людину. А тому, якщо не бути щирим, побачення не може бути успішним.

– Що би побажали дівчатам, які шукають свою долю? Як обрати "свого" чоловіка і не помилитися?

– Скажу одну мудру фразу, яка нещодавно підкорила мене. Якось мати Тереза зауважила: молитва – це наше звернення до Бога, а інтуїція – це Боже звернення до нас. Тому слухайтеся своєї інтуїції, свого серця – і ви ніколи не помилитеся. Але спочатку треба навчитися молитися.

– Нині ви виховуєте двох дітей. Які таланти у них виявляються?

– Я розумію: те, що у дитині закладається зараз, є дуже важливим. Нині у дітей уже проявляються театральні таланти. Це зрозуміло, адже виховує їх двоє творчих людей.

– До речі, розкажіть про ваше виховання: у якій родині ви виросли?

– Мама була економістом, батько – полковником міліції. Однак батько був і музикантом: грав на трьох музичних інструментах. А тому мені з дитинства прищеплювали любов до хорошої, якісної музики. Пригадую, у шкільні роки за хороше навчання мені давали 5 рублів. Батьки говорили: "Підеш і купиш собі гарну платівку". Ну, а потім з’явилися касети, диски... Ще пізніше я почав привозити усе це "добро" із закордонних гастролей. Так з роками у мене зібралася така музична колекція, що в хату не влазила (усміхається, – авт.).

– То ви з дитинства мріяли співати?

– Я би не сказав. Я слухав багато хорошої музики, але мрії були різні. Одна з найперших мрій – бути археологом. Був час, коли я міг піти вчитися на кулінара. Та у житті відбулися переломні моменти, які скерували мене на те, щоб стати співаком.

– Розкажіть про один із таких переломних моментів.

– Це виступ у школі, у класі сьомому-восьмому. Якось директор викливав мене і каже, що треба виступити перед усією школою. Я страшенно перелякався. А коли вийшов і заспівав під гітару пісню "The Beatles - Hey Jude", то уся школа встала і почала співати зі мною. Пригадую, який я був окрилений після виступу. Немов спортсмен після досягнення. Тоді я вперше зрозумів, що можу та хочу співати.

– І уже у цьому році ви святкуєте творче десятиліття...

– Це, швидше, 10 років у шоу-бізнесі.

– Які, на вашу думку, ваші найбільші досягнення?

– Напевно, мої перемоги у проектах: "Шанс" та "Голос країни". Чим ще можу пишатися, так це хорошими концертами, п’ятьма сольними альбомами та просто найкращими слухачами.

- А ще, ваша пісня "Тільки ти моя" – рекордсмен серед пісень, під які за останні роки українські молодята танцюють свій перший весільний танець!

- Це правда! І для мене це не просто приємність, це ще й дуже відповідально – така собі місія поєднувати серця. Під пісню "Тільки ти моя" закохуються, освідчуються і одружуються. Одне зі свіжих вражень: нещодавно на моєму сольному концерті до Дня всіх закоханих в Івано-Франківську хлопець зробив своїй коханій пропозицію руки і серця прямісінько зі сцени! Я і вся моя команда, а також глядачі в залі, були зворушені. Після такого я не міг не заспівати для закоханих "Тільки ти моя".



"Під час війн кохання ніколи нікуди не дівалося"

– Чи легко співати про кохання, коли у країні війна?

– Думаю, що про кохання потрібно співати завжди. Адже співається для піднесення духу. Під час війн кохання ніколи нікуди не дівалося: люди і одружувалися, і дітей народжували. Кохання – велика підтримка для душі і для тіла. Без кохання ну нікуди, і про це потрібно співати.

– Чи ходять люди зараз на концерти, як колись? Що змінилося у поведінці публіки?

– Звичайно, нині людям набагато складніше, у першу чергу, економічно. По-друге, у багатьох людей просто депресія. Вони не хочуть йти на концерт. А загалом на хвилі певного патріотизму і на хвилі того, що людям треба переключатися від негативу, який йде на нас великим шквалом звідусіль, люди хочуть отримати велику дозу позитиву. Принаймні, на дві години відключитися від реальності.

– Події Майдану ви вшанували у пісні "Небесну сотню, Господи, прийми", а нещодавно презентували композицію «Мирне Різдво». Які ще новинки готуєте для підтримки народу?

– Хочу наголосити, що текст до композиції "Небесну сотню, Господи, прийми" написав ваш земляк – буковинський поет Василь Фесюк. Він вивів мене із творчого ступору: як почався Майдан, більше двох місяців я взагалі не міг писати, зібрати себе до купи. Нічого не хотілося, був у депресії. І тут зателефонував Василь Дмитрович і розповів про вірш про Небесну Сотню, і мене просто "прорвало". Коли виконую цю річ, не можу стримати сліз – плачуть і люди в залі. Загалом я не хочу забігати наперед, але є плани написати ще кілька патріотичних пісень для військових. Коли виступав в одному з госпіталів, хлопці підійшли і запитали: "А чому ми воюємо тільки під російські військові пісні? Напишіть щось українське". Я зауважив: "Хлопці, якби ми рік тому почали писати такі воєнні пісні, люди би покрутили пальцем біля скроні". Мовляв, про які танки, кулемети і яку війну ми пишемо. Звичайно, російських пісень на таку тему є достатньо, адже скільки років Росія воює. Особисто мені дуже шкода, що військова тема з’явилася в сучасній історії українського народу. Знаю, що дуже багато авторів уже пишуть такі композиції.

– Вашим тренером у проекті "Голос країни" була російська співачка Діана Арбеніна. Чи спілкуєтеся з нею зараз? Як вона сприймає події в Україні?

– Насправді останнім часом я з нею не спілкувався. Навіть не було часу подзвонити. Особисто я її дуже поважаю за те, що завжди добре ставиться до України. І нині Діана – на боці України, а не країни -агресора, за що її в Росії цькують, не дають організовувати концерти...

– Що побажаєте нашим читачам?

– Хочу побажати, щоб у вас було багато душевного спокою, попри нинішні події. Якщо ми збережемо нашу душу, буде кому відроджувати Україну. Бережіть себе! Щоб у вас було багато здоров’я, любові та натхнення!



З досьє:

Павло Табаков – український співак, музикант, композитор, аранжувальник. Переможець п’ятого сезону телепроекту "Шанс". Півфіналіст другого сезону шоу "Україна має талант". Учасник національного відбору "Євробачення-2011". Переможець телепроекту "Голос Країни-2" в команді Діани Арбеніної. Павло Табаков випустив п’ять різножанрових музичних альбомів.