Історія Ольги та Ярослава розпочалася ще влітку 2005 року в Чернівцях. Випадкова зустріч звела майбутнє подружжя. Однак до дня весілля їм потрібно було пройти довгий шлях, який тривав 10 років.

Нині Ольга Токарюк-Шелест – телеведуча на каналі hromadske.tv, Ярослав Шелест – талановитий інженер-конструктор. Однак доля звела їх ще зовсім юними у Чернівцях.

– Пригадую, я повинна була зустрітися зі своїм другом, – говорить Ольга. – А він чомусь привів із собою ще якогось незнайомого мені товариша. Пам’ятаю, я знітилася: навіщо він ще когось привів? Але коли ми з Ярославом познайомилися, то у нас з’явилося багато спільних тем. Ми обговорювали улюблену літературу, книги. Я ще подумала, що Ярослав такий дорослий і розумний! А коли дізналася, що йому 18 років, дуже здивувалася.



Після цього було багато спільних зустрічей, цікавих тем. Але зустрічатися молоді люди почали лише через рік – на день народження Ольги. Була весна, Ярослав взяв Олю за руку – була взаємна симпатія.

– Ярослав дуже хвилювався, – пригадує Ольга. – Він мав їхати на навчання в Одесу, а я навчалася в Києві. Тобто це мали бути стосунки між двома містами. Він дуже переживав, чи ми витримаємо це, чи я погоджуся. А я завжди любила ризикувати, до того ж Ярослав мені дуже подобався, тому дала свою згоду.

І так тривало чотири роки. Пара бачилася раз на два тижні: Ярослав приїжджав до Києва або Ольга до Одеси. Влітку намагалися проводити більше часу разом, хоча обоє працювали. Під час відпустки їздили у рідні Чернівці, на море в Одесу.



– А потім настав переломний момент, – говорить Ольга. – Багато моїх подруг навчалися за кордоном, і я теж дуже хотіла спробувати. Але не знала, як бути з нашими стосунками з Ярославом. Пригадую, коханий приїхав до Києва, ми гуляли по набережній. Я йому сказала: "Я хочу спробувати", він мені відповів: "Я не хочу, щоб ти чогось не зробила через мене, щоб ти про щось пошкодувала".

І Ольга подала документи на програми різних навчальних закладів за кордоном. Однак було певне розчарування: майже всі відмовили, залишився лише університет в Болоньї (Італія), та й той довго не давав відповідь. Вже думала, що не вдасться, хоча мріяла саме про Італію, мову якої самостійно вивчила ще у 13 років.


А в цей час Ярослав почав готувати освідчення. Спільна подруга намагалася дізнатися розмір персня для Ольги, відбувалася таємна підготовка. І саме в той самий період (а це був грудень 2009 року) надійшла відповідь від Болонського університету – Ольгу запрошували на навчання з наступного навчального року.



Прекрасний зимовий вечір… Чернівці… Ярослав у затишному кафе зробив пропозицію. Це було надзвичайно романтично і приємно. Але Ользі хотілося спробувати жити та навчатися за кордоном. На що Ярослав терпляче відповів: "Я буду чекати".

А потім були три роки, коли Ольга була в Італії. Закохані бачилися спочатку раз на два місяці, а потім і рідше… Обоє зізнаються, що це був надзвичайно важкий період. Коли закінчився перший рік навчання Ольги, Ярослав прилетів до неї в Італію.

– Я дуже хвилювалася, щоб йому відкрили візу, – каже Ольга. – Адже це була його перша поїздка за кордон. Пригадую, я тоді ще написала зворушливого листа про наші стосунки в італійське посольство. Не знаючи, чи коханий приїде, я вже забронювала нам квитки на подорож Італією. І Ярослав все-таки прилетів! Того літа ми відвідали Барселону, про яку так мріяв коханий! Побували на півдні Італії, в Римі. Ми були надзвичайно щасливі! А потім Ярослав повернувся до Києва.



Однак не все складалося так легко. Парі довелося пройти через чималі випробування. Курс навчання Ольги відбувався у Польщі – знову була відстань, сумніви…

– Настав критичний момент, і потрібно було вирішувати, що буде далі з цими стосунками, – пригадує Ольга. – Нам довелося пройти через чималі випробування. І в якийсь момент я усвідомила, що маю бути поруч з коханим! Його терпіння, витримка, розуміння допомогли мені багато що зрозуміти для себе. І я повернулася в Україну.

Повернення Ольги збіглося із початком Майдану. Пара зізнається, що це їх дуже загартувало.

– Я хвилювалася, чи ми зможемо бути поряд, – говорить Ольга. – Адже стосунки на відстані – це одне, а постійно бачитися, бути поруч – це зовсім інше. Ми багато сперечалися, у кожного була своя думка. Але ми знайшли компроміс і зрозуміли, що кохаємо одне одного.

24 січня 2015 року Ольга та Ярослав стали на рушничок щастя. Ми вітаємо молоду пару і бажаємо їм щасливого спільного життя!



Порада нареченим:

Тим, хто шукає свою половинку, бажаємо бути відкритими, не створювати собі ідеал. Не перетворюйте пошуки на ціль вашого життя. Розвивайтеся самі, і тоді до вас потягнуться цікаві люди. А тим, хто уже визначився, бажаємо терпіння, віри в те, що саме з цією людиною ви будете щасливі. Важливо відчувати свою половинку і боротися за щастя!

Фотограф: Олександр Максименко
Ресторан: "Мансарда" (м. Київ)
Ведучий: Тамада що не набридає (Микола Щербина)

Надсилайте короткий опис і декілька фото з вашого весілля на wedding@molbuk.ua

Редакторський відділ із задоволенням допоможе опублікувати
Вашу історію на нашому сайті або в журналі!