"Підтримати країну піснею", – так говорить лідер гурту «С.К.А.Й» Олег СОБЧУК про нинішні будні українських музикантів. Ми спілкуємося про останню творчу діяльність, про секрети щасливих стосунків і, звісно, ж про рідну Україну.

– Останнє звучання колективу – це альбом «Край неба». Гурт надав можливість шанувальникам потрапити у кліп на одну з найромантичніших пісень альбому, надіславши власні відео. Які зворушливі історії ви уже отримали?

– Нині ми отримали не так багато відеоробіт, як би хотілося. Ми ще продовжуємо акцію. Однак якщо не буде достаньої кількості якісних робіт, ми будемо змушені припинити це і знімати кліп самотужки.



– Ви запросили слухачів поділитися важливими історіями, для прикладу, пропозиція руки і серця, народження дітей... Пане Олеже, а якби ви брали участь у такому конкурсі, про що було би ваше відео?

– Моє відео було би про ті найяскравші моменти, які були у житті. У мене є таке відео, де я біжу у пологовий будинок, щоб бути присутнім під час народження мого сина. Я біжу з величезним букетом. Це відео зняте з мобільного телефону. Не скажу, що зйомка якісна, але відео дуже живе і класне. Якщо я щось побачу схоже, нехай відзняте з мобільного, але там будуть присутні такі ж емоції, то ми це включимо в кліп. Це може бути що завгодно, головне – щоби це було органічно і по-справжньому.

– Ви щаслива людина, адже маєте міцну прекрасну сім’ю. Підкажіть читачам «Давай одружимось!» у чому секрет щасливих стосунків?

– Так, я вважаю себе щасливою людиною. Але у моєму житті також буває багато негативних моментів, як і в кожної людини. Конкретного рецепту не існує. Усе індивідуально. Я не можу однозначно відповісти на це запитання. У моєму житті усе динамічно. Я просто щасливий від того, що маю. Бажаю усім щастя.

– Що важливе у житті дала можливість переосмислити любов?

– Знаєте... Було кілька моментів, коли я ледве не втратив рідних людей, зв’язок із ними. Саме у такі моменти переосмислюєш суть життя, його сенс, любов. Саме у цих ситуаціях. Коли щось трапляється з дітьми і ти переживаєш за їхнє здоров’я. Автоматично одразу ж вмикаються інстинктивні, підсвідомі механізми. Ти вже навіть не думаєш, ти просто рухаєшся по закладеному алгоритму і врешті починаєш цінувати те, що є. Але людина таке створіння... Що не говори, ми ніколи до кінця не цінуємо те, що маємо. Ми починаємо цінувати, коли втрачаємо або коли розуміємо, що можемо це втратити. Я не виняток.



– Як підтримувати романтичний вогник у буднях?

– Дуже часто у своїх піснях я набагато романтичніший, аніж у буднях. Це питання напевно не до мене. (усміхається, - ред.).

– На жаль, сьогодні є багато самотніх людей. Як ви вважаєте, зустріч з коханою людиною – це доля, яка стається сама по собі, чи потрібно самому бути ковалем щастя і вирушати на пошук кохання?

– Цікаве запитання. З моєї дзвіниці важко відповісти. Адже я вже знайшов своє кохання. Можу сказати, коли жінка активно починає шукати супутника життя, у неї нічого хорошого не вийде. Я вважаю, що треба просто розслабитися і радіти життю, вчитися, мати хороший настрій, і автоматично людина обо’язково притягне до себе потрібну людину. Я розумію, що це легше сказати, аніж зробити, але спробувати варто.

– Яке небо сьогодні ви бачите над собою?

– Неспокійне українське небо нині. Я вже протягом року, в принципі, не можу сказати, що почуваюся спокійно чи розслаблено. Дуже неспокійна ситуація. Ми переживаємо історично складний період. Усе, що відбувається навколо нас, відкладає свій відбиток на наше світосприйняття, й на сприйняття неба в тому числі.

– Що важливе почули від дітей останнім часом?

– Ось ми їздили за кордон. Дітям так сподобалися дороги, що вони просто запитали: "Чому Україна така безпомічна і бідна, що такі погані дороги у нас?"

– У якій Україні ви хотіли б, щоб росли ваші діти?

– Європейській, незалежній, багатій, сильній, вільній. Щоб моя дитина почувалася соціально захищеною. У такій країні я хотів би, щоб жили мої діти... Так!

– Якою ви нині бачите нашу країну?

– Я вірю в Україну. Я вірю, що у нас усе буде добре. Ті випробування, через які проходить український народ, – це обо’язково мусить привести до кращої долі та світлого майбутнього. Після чорної смуги завжди розпочинається біла. Це ціна нашої свободи та незалежності. На жаль.



– За вашої ініціативи разом з українцями був створений кліп на пісню «Ми разом! – Мы вместе!» Працюючи зі звичайними людьми, які власне і є обличчям та душею нашої країни, що важливе ви усвідомили? Що побачили в очах людей, які долучилися до вашого проекту?

– Я побачив надію, віру, радість і силу. Я сподіваюся ці якості залишаться у нас всіх не зважаючи на скрутні часи.

– Яким ви бачили під час концертів Схід країни до початку війни і яким ви бачите нині майбутнє його людей?

– Тоді їм було важко. А зараз ще гірше. Нам усім так. Але ми віримо у краще. Українська нація дуже терпляча і ми переживемо це обов’язково.

– Як думаєте, чи ще сприймаємо ми росіян як братній народ?

– Брати теж інколи сваряться. Особливо якщо хтось хоче їх посварити.

- Коли подорожуєте, що найперше хочеться розповідати про рідну країну?

– Хочеться розповідати, що у нас величні Карпати, красиві дівчата, смачний борщ, добрі люди та чарівна музика.

– Що може зробити музикант для країни, яка переживає скрутні часи?

– Підтримати свій народ піснею.

– Що би ви побажали нашим читачам?

– Я знаю, що це складно, але хорошого настрою, надійних друзів, міцного здоровя. Щоб не було війни! Слава Україні!

Валерія ЧОРНЕЙ

Надсилайте короткий опис і декілька фото з вашого весілля на wedding@molbuk.ua

Редакторський відділ із задоволенням допоможе опублікувати
Вашу історію на нашому сайті або в журналі!